Концепція медіаграмотності

Бути освіченим сьогодніозначає декодувати, розуміти, оцінювати та писати з використанням усіх форм медіа, а також читати, осмислювати та створювати тексти, образи та звуки, або їх комбінації.    Сучасна медіаосвіта поєднує вивчення процесів творення медіатекстів із розвитком аналітичних здібностей для інтерпретації та оцінки змісту. Вона тісно пов’язана із такими галузями гуманітарних знань як мистецтвознавство, культурологія, психологія, педагогіка. Як результат, медіаграмотність дозволяє членам суспільства трансформувати їх пасивне ставлення до медіа в активне, критичне, комплексне та трансформуюче.  

Основні концепції медіаграмотності 

 
У резолюціях та рекомендаціях ЮНЕСКО неодноразово відзначалась важливість та підтримка медіаосвіти як частини основного права кожного громадянина будь-якої країни на самовираження та отримання інформації, а також, рекомендації ввести курси із медіаграмотності у національні навчальні плани різних країн. Освітяни, що працюють з медіа, грунтують своє викладання на основних концепціях медіаграмотності. Саме вони забезпечують ефективне підгрунття для дослідження медіа та поп-культури в цілому. 

1.Усі види медіа є твореними продуктами, і не є представленням простого відображення зовнішньої реальності. Навпаки, вони є ретельно відібраними конструкціями, що відтворюють велику кількість рішень та є результатом впливу багатьох чинників.

2. Медіа відтворюють реальність. Для більшості із нас уявлення про навколишній світ сформовано на відтворених медійних образах, ставлення до яких, рівно як і інтерпретація яких, були сформовані медіа. 

3. Аудиторії обговорюють значення у медіа. Завдяки сформованому медіа уявленню про реальність усі ми «проговорюємо» значення у відповідності до особистих потреб, переживань, задоволень чи проблем сьогодення, расових та статевих ставлень, результат і в сімейних чи культурних середовищ, тощо. 

4. Медіа мають комерційні інтереси.

 
5. Медіа мають повідомлення ідеологічного та ціннісного характеру. 

 
6. Медіа мають повідомлення соціального та політичного змісту, адже чинять великий вплив на політику та формування соціальних змін. 

7. Зміст та форма у медіа щільно пов’язані. 

 
8. Кожен із видів медіа має унікальну естетичну форму. Виходячи з цього медіапедагоги на окремих курсах із медіа, що стали вводитисьу навчальні плани шкіл, факультетів іноземних мов, журналістики та міжнародних відносин у вищих навчальних закладах, ставлять перед студентами наступні ключові запитання: хто створив дане повідомлення; які техніки було використано для привернення моєї уваги; як різні люди можуть зрозуміти це повідомлення по-різному, інакше, ніж я; які стилі життя, цінності, точки зору присутні чи відсутні у цьому повідомленні; навіщо було створено/надіслано таке повідомлення. Не менш актуальними стають знання та орієнтація у термінології та особливостях лексики медіа.

Для забезпечення медіаграмотності учнів та студентів слід навчати не тільки того як сконструйовані ті чи інші медіатексти, але й того, як ці тексти висловлюють різноманітні ідеологічні, політичні, економічні та соціокультурні інтереси. Медіаграмотні члени суспільства знають як діяти, а отже є свідомішими громадянами, котрі не стають об’єктами поширення чиїхось намірених дій та впливів.

Джерело