Критичне мислення: 5 дієвих вправ

Вправи для розвитку критичного мислення

 

Критичне мислення необхідне кожній людині, щоб вміти аналізувати інформацію, перевіряти факти, знаходити альтернативне розв'язання будь-якої задачі.  Пропонуємо 5 методів критичного мислення, які допоможуть учням краще концентруватися і підвищувати продуктивність.

Чотири кути
Якщо ви бажаєте навчити учнів відстоювати й захищати власну думку, спираючись на факти, використовуйте метод «Чотири кути».

1. Оберіть для дискусії текст, який спонукатиме школярів до роздумів.

2. Після прочитання, учні формують ключову думку й обговорюють текст у парах або групах. Завдання можуть бути різними, наприклад: «запишіть свою думку стосовно прочитаного», «оцініть поведінку героїв», «поясніть, чому так могло статися», «запропонуйте свій варіант розв'язання проблеми».

3. Кожна група має обрати аналітика, який виявлятиме протилежні одна одній точки зору. Учитель ставить перед аналітиком таємне завдання – з’ясувати, як саме учасники інших груп роблять вибір на користь певної точки зору, які використовують докази. Аналітик переміщається між групами й робить власні нотатки.

4. Після дискусії, кожна група озвучує основні тези свого обговорення. Так виявляються кілька відмінних між собою точок зору, які повторилися у різних групах. Учитель допомагає дітям сформулювати різні ключові позиції, за якими діти групуються в нові команди і розходяться «по кутах». Аналітики становлять окрему групу, до якої можуть приєднатися ті учні, які не увійшли до жодної групи.

5. У кожній сформованій групі обирається доповідач. Учасники знову шукають аргументи і готуються відстояти власну думку.

6. Паралельно група аналітиків випрацьовує критерії для оцінки виступів команд. Основне завдання – простежити етапи розвитку ідей та відповісти на важливе питання: як насправді відбувається вибір на користь певної точки зору? Учитель може допомагати аналітикам впоратися з цим нелегким завданням.

7. Доповідачі від команд презентують свою ключову ідею та її аргументацію. Після чого аналітики за допомогою вчителя мають оцінити виступи групи за тими критеріями, які вони виділили (максимальна кількість критеріїв – 5). Пріоритет має надаватися не лише команді, що найбільш чітко аргументувала точку зору (з теоріями, фактами, результатами та прикладами), але й тій групі, яка змогла узагальнити точки зору інших команд та врахувала їх у своєму виступі.

Результат оцінювання має озвучуватися максимально толерантно, з акцентом на позитивні моменти у кожному виступі. Про це аналітики мають бути попереджені заздалегідь.

Прогулянка галереєю
Цей метод підходить для глибокого вивчення тексту, архівних документів чи картин художників. Під час уроку клас перетворюється на галерею.

1. Учні ходять класом і розглядають тексти, зображення чи власні наукові проєкти, розміщені на стінах кабінету або столі. Матеріали мають знаходитись на далекій відстані один від одного. Якщо учням необхідно засвоїти новий матеріал, попросіть їх робити замітки на чернетках.

2. Для подальшого аналізу і переосмислення нового матеріалу підготуйте таблиці для заповнення. Можна попросити учнів з’ясувати спільне і відмінне між об’єктами дослідження.

3. Упродовж кількох хвилин школярі ознайомлюються із зображеннями чи іншими матеріалами, а потім записують думки у чернетки. Діти можуть ходити по класі самі чи у групі. Учителю варто стежити за тим, щоб весь клас рівномірно розподілився перед усіма зображеннями, а не зібрався перед одним.

Після такої прогулянки, попросіть учнів поділитися зібраною інформацією: в усній чи письмовій формі.

Карусель

Цей метод чудово підійде для командної роботи.
1. Учні діляться на команди. Учитель формулює проблемні питання відкритого типу у тій кількості, скільки є команд. У кожної команди мають бути кольорові маркери, листки А3 з питаннями.

2. За сигналом учителя листки передаються між командами за годинниковою стрілкою. Група спільно записує відповідь на питання. Відповіді не повинні бути схожими.

3. Після цього листки прикріплюються на дошку й учасники мають проголосувати за найкращу командну відповідь на кожне питання.

 Есе

Наприклад, на уроці української літератури ви з учнями ознайомились із життям і творчістю Івана Франка. Попросіть дітей написати есе, в якому вони поділяться міркуванням щодо певного твору письменника чи головних героїв.

 Сторітелінг

Мистецтво розповідати історії нині є дуже актуальним. За допомогою цього методу школярі вчаться виступати перед публікою, у них розвивається уява, фантазія. Сторітелінг може бути активним і пасивним.

    Активний – коли вчитель відповідає за створення і розповідь історії;
    Пасивний – вчителю допомагають учні.

Варіант і тему уроку обирає педагог разом з учнями. 

Джерело